Голодомор у Макарові

Київський том «Національної книги памʼяті» пише, що від голоду в Макарові померло 3 450 осіб, з них 99 дітей, і що встановлено прізвища 224 осіб.^[3] Перед цим числом книга сама ставить рамку: «за свідченнями очевидців та з газетних публікацій». Це число самого видання, а не підрахунок за документами.

Далі том друкує мартиролог на сторінках 493-498.^[3] У ньому 225 надрукованих позицій, але це не 225 порахованих людей: 80 позицій є груповими або мають неповне імʼя, а повтори збережено так, як їх надруковано. Ми прочитали всі три шпальти й лишили кожну позицію в тій формі, в якій її надрукувала книга. Преамбула називає сімох очевидців, записи Н. М. Лазнюк 1999 року та дві книги ДАКО, але не показує, яке з цих джерел стоїть за конкретним рядком.

Одна з двох архівних адрес у преамбулі не сходиться зі змістом самої книги: частину книги смертей 1932 року, яку НКП відносить до Макарова, рукописний зміст відводить Маковищу, а макарівський блок стоїть у тій книзі на початкових аркушах.^[3][1] Друга адреса, книга 1933 року, зі змістом сходиться: ту частину справді відведено Макарову.^[2]

Читання актів показує, чому назви блоку замало. У книзі 1932 року в макарівському блоці поіменно прочитано сорок вісім актів, де графа «де жив» називає Макарів.^[1] Це ще не всі: перерахунок блоку показав щонайменше чотири аркуші з макарівською адресою, яких ніхто не розбирав. Решта припадає на інші поселення - Кодру, Довгу, Фасівочку, навколишні хутори, - бо блок вела Макарівська сільрада, і шапка на всіх аркушах однакова.

Тепер усі 48 прочитано поіменно зі сканів, а з книги 1933 року - ще девʼятнадцять актів з початку макарівського блоку.^[1][2] Бланк тих років питає більше, ніж переносить мартиролог: національність, хутір, заняття, хто утримував померлого. Найстарша серед прочитаних - Крачковська Марія Григорівна, 95 років, померла 23 лютого 1932-го, причина в бланку «від старості»; жила вона не в самому містечку, а на хуторі Макарівської сільради.^[1] Читати ці аркуші важко. У сімох актах 1932 року непевними лишилися дата або причина, і так вони й стоять у переліку - з позначкою, а не з здогадом. А з девʼятнадцяти актів 1933 року нижче показано девʼять: у десятьох непевно читається саме прізвище, і поки його не прочитає друга людина, називати цих померлих на імʼя ми не будемо.^[2]

Мартиролог і акти нарешті зійшлися

Досі книга й архівні справи лежали поруч, не перетинаючись. Тепер, коли актів прочитано шістдесят сім, девʼять із показаних нижче збігаються з позиціями мартиролога повним іменем.^[3][1][2] Чотири з цих девʼятьох витримали й друге, незалежне читання бланка: Лукашенко Андрій Федорович (5 лютого 1932, 56 років, легенева сухота), Дзюба Ганна Іванівна (11 лютого 1932, 80 років, від старості), Дзюба Михайло Грицьків (3 квітня 1932, трирічний, від кору) і Герасименко Федір Степанів (31 грудня 1932, 70 років).^[1][3] Решта пʼять поки мають одне читання.^[1][2]

Це вперше, коли рядки мартиролога дістали архівну адресу - аркуш і номер акта. Однакове імʼя саме собою не доводить, що це та сама людина; але чотири двічі перечитані збіги в одному містечку за ті самі два роки важать більше, ніж один випадковий. Решта двісті шістнадцять позицій книги досі стоїть без документа.^[3]

Чого варте кожне прізвище

Тепер кожен із цих актів прочитано двічі: другий читач брав бланк наосліп, не знаючи, що записав перший.^[1] Результат виявився суворим. Повністю збіглася менш ніж половина записів; у більшості розійшлася одна складова імені або вік, а в пʼятьох читачі не зійшлися навіть у тому, чоловік це чи жінка.

Ці пʼять записів разом з одним, де не встановлено дати, знято з переліку: поки третій читач не розсудить, називати цих людей на імʼя не можна. Лишилося сорок два акти, і в половині з них ім'я стоїть двома варіантами через скісну риску - так, як його прочитали двоє.^[1]

Тому імена звідси варто читати як те, чим вони є: рік і причину смерті видно добре, дату здебільшого теж, а прізвище й по батькові в цих бланках часто не видно нікому. Це не список макарівців, які загинули, - це список того, що вдалося розібрати в конкретних аркушах.

Тому число з НКП лишається числом НКП. Нижче - її мартиролог дослівно, з повторами й неповними рядками: розгортати їх в окремих людей ми не стали. Якщо у вашій родині збереглася копія акту або власне свідчення, підкажіть нам: це може допомогти звірити конкретний рядок без підміни людини чи місця.