Іванченко Кузьма Самойлович
1896 - ?, робітник ліспромгоспу
Народився 1896 року в Чорногородці, тут і жив. Малописьменний. Робітник Фастівського ліспромгоспу - тобто заробляв не в колгоспі.[1]
Забрали його не в тридцяті. 24 березня 1944 року, у перші місяці після того, як фронт пішов на захід, Військовий трибунал військ НКВС Київської області дав йому десять років позбавлення волі й пʼять років поразки в правах.[1] Чого саме йому інкримінували, довідник не каже, і припускати ми не будемо: без справи з архіву звинувачення лишається невідомим.
Він вийшов
Десять років він відсидів повністю: звільнений 10 вересня 1954 року.[1] Це рідкісний рядок у цій книзі. З чотирнадцятьох чорногородців, які до неї потрапили, дата звільнення стоїть тільки при ньому - тобто тільки про нього довідник каже, що він вийшов живим.[1]
Було йому тоді пʼятдесят вісім. Реабілітований 1993 року, майже через сорок років після того, як відсидів.[1]
Прізвище, яке вже виносили з села
У мартиролозі Голодомору по Чорногородці Іванченків шестеро: Григорій Якович, Іван Артемович, Іван Гнатович, Іван Петрович, Степан Артемович і Федоська.[2] Двоє з них, Іван і Степан, стоять з одним по батькові - Артемовичі.
Кузьма Самойлович пережив ці роки в тому самому селі. Чи були загиблі його ріднею, джерела не кажуть.