Місток

Товстий Ліс приїжджає в Гавронщину зі своєю сільрадою й своїм колгоспом

1986 року будівельники Миколаївської області звели в Гавронщині 190 будинків для переселенців із Чорнобильської зони. Новобудови прийняли мешканців Товстого Лісу, Річиці й Буди. Того самого року в селі збудували ФАП і адміністративне приміщення, у якому розмістилися сільська рада й пошта.[2]

Приїхали не самі люди. Разом із ними в Гавронщину переїхали їхня сільська рада й їхнє господарство.

Дві сільради в одному селі

Архівний відділ Бучанської райдержадміністрації тримає фонд Р-254 з такою назвою: «Товстоліська сільська Рада народних депутатів та її виконавчий комітет, с. Гавронщина, Макарівський район». Крайні дати - 1984-1993, обсяг - 63 справи в одному описі.[1]

Гавронщинська сільрада при цьому нікуди не поділася: вона працювала й далі, і станом на 2000 рік їй не було підпорядковано жодного іншого населеного пункту.[2] Тобто щонайменше сім років - від переселення 1986-го до кінцевої дати фонду 1993-го - в одному селі сиділи дві сільські ради: одна за місцем, друга за людьми, яких сюди привезли. Крайні дати фонду ширші - 1984-1993, - але 1984 і 1985 роки припадають ще на час, коли рада засідала в самому Товстому Лісі. Коли саме вона переїхала й коли перестала працювати, з опису не видно.[1]

Колгосп, який пережив своє село

Господарство переселенців має власні фонди, і за ними видно ту саму подвійність.

ФондНазва й місцеСправРоки
Р-348колгосп «Комунар», с. Товстий Ліс91984-1986
Р-307КСП «Товстоліське», с. Гавронщина (обʼєднаний фонд)1801943-1979, 1986-2000
№ 40КСП «Товстоліське», Макарівський трудовий архів4131944-1999

Товстоліський «Комунар» кінчається 1986 роком, тобто разом із самим Товстим Лісом.[1] А назва «Товстоліське» після цього живе в Гавронщині далі: КСП з нею утворили 1991 року, і за фондом Р-307 воно працює на чужій землі до 2000-го.[1][2]

Місцевий колгосп тим часом міняв назви своїм порядком: 1979 року артіль імені Калініна стала «Прогресом», 1986-го - «Комунаром», 1991-го на її базі утворили КСП «Товстоліське», а в жовтні 2001 року - ТОВ «Агро-Здвиж».[2] Чи то місцевий колгосп узяв собі назву приїжджого, чи то приїжджий переписав на себе місцевий, із цього переліку не видно.

Через сімнадцять років - 411 переселенців

На 2003 рік у Гавронщині жило 411 переселенців, із них 215 - пенсійного віку.[2] Скільки людей приїхало 1986 року, нарис не каже, тому порівняти ці числа з початковими нема з чим. Видно з них інше: через сімнадцять років кожен другий переселенець був уже на пенсії.

«Дзєди», записані тут, привезені з Річиці

2004 року фольклористи опублікували запис обрядів «Дзєди» і «Проводи русалок», зроблений у Гавронщині. У самій назві публікації сказано, чиї це обряди: їх «святкують чорнобильські переселенці із с. Річиця».[3]

Тому за живу гавронщинську обрядовість цей запис брати не можна. Це поліська традиція, яка переїхала сюди 1986 року разом із людьми й прожила тут щонайменше вісімнадцять років - достатньо, щоб її застали фольклористи. Самого тексту статті ми не читали: тому «Діалектологічних студій» за 2004 рік у мережі немає.

Для пошуку. Погосподарські книги, протоколи сесій і рішення про землю на людину, яка жила в Гавронщині між 1984 і 1993 роками, лежать у двох різних фондах архівного відділу - гавронщинському або товстоліському, залежно від того, котра рада вела її двір. Одна адреса на конверті тут не веде до однієї справи, і починати доводиться з питання, котра з двох рад цю родину числила.

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо