Терновий Михайло Арефʼєвич
Збори зібралися в приміщенні соснівської школи. Приїхали голова бишівської районної управи Приліпенко Д. Д., директор бишівської школи й представник ОУН. Говорили про самостійну Україну без більшовиків і без німців, висунули чотири кандидатури в місцеву владу - Тернового сільським старостою, Гузерчука Л. А. секретарем, - і на тому ж зібранні прозвучало «слава Бандері, Слава Україні!». Приїжджий лишив пачку літератури для Соснівки й трьох сусідніх сіл. Після виборів у село прибув ще один представник центру, на псевдо «Микола», і прожив тут місяць.[2]
Про все це відомо зі свідчень самого Тернового.[2] Там же сказано й те єдине, що ми знаємо про його життя до війни: колишній доброволець петлюрівської армії. Ні року народження, ні заняття, ні складу родини джерело не називає.
Організація Бишівського району складалася з однієї групи і пʼяти ланок, разом двадцять один чоловік: у районну групу набирали пʼятьох-шістьох, у сільську ланку трьох. У групі було пʼятеро, по людині на село: староста Чорногородки Терещенко, Терновий із Соснівки, Давидюк із Юрівки, Дядюк із Грузького, Полозюк із Вітрівки. Кожен мав зібрати ланку в себе вдома й вербувати далі.[1]
Серпень 1943 року
За тим самим нарисом, у серпні 1943 року Терновий пішов до партизанів, а за це йому спалили хату й убили батька.[3] Ні дня, ні загону, ні імені батька нарис не називає, і документа під цим переказом ми не бачили. Що сталося з ним самим, нарис не каже. Про решту групи він каже прямо: Терещенка заарештували німці за звʼязок із партизанами й додому він не повернувся, Давидюка забрало гестапо в серпні 1942-го, і він теж не повернувся.
Терновий у соснівських паперах
Прізвище тримається в селі й після нього. Мартиролог Голодомору, який у Соснівці записували 2008 року зі спогадів двох очевидців, складали пʼятеро школярів, і серед них Терновий В. з пʼятого класу.[4] Книга подає його в орудному - «Терновим В.», - тобто форма прізвища чоловіча; імені вона не дає взагалі.
Родинного звʼязку з Михайлом Арефʼєвичем документи не показують, і збіг прізвища в одному селі його не заміняє. Перевірити це можна за метричними книгами: своєї церкви Соснівка не мала, тому шукати треба серед книг парафії Пустої Вольшки, за пʼять верст від села.[5]