Біля тридцяти, троє і сімнадцять - про одну зиму
Три книжки про одне село дають три числа померлих у голод 1932-1933 років, і виноски немає під жодним. Питання тут не в тому, котре число правдивіше, а в тому, скільки під ними джерел.
У Комарівці в голод 1932-1933 років померло біля тридцяти людей. Або троє. Або сімнадцять.
Три книжки про це саме село називають три числа, і виноски немає під жодним.
| Видання | Померло | Як сказано в тексті |
|---|---|---|
| книжка про село, 2004 | біля 30 | «під час Голодомору в Комарівці померло біля 30 місцевих жителів»[1] |
| районний збірник, 2006 | троє | «померло троє місцевих жителів, кажуть, не від голоду»[2] |
| «Національна книга памʼяті», 2008 | 17 | «згідно свідчень очевидців та ЗМІ», з них двоє на імʼя[3] |
Пізніше видання виглядає повнішим
Третій рядок має те, чого немає в перших двох, - імена. Увесь мартиролог села це два рядки: «Кривда Арсен, 6 років» і «Кривда Марфа, вік невідомий».[3] Це все, що «Національна книга памʼяті» знає про Комарівку поіменно.
У книжці про це саме село, яка вийшла чотирма роками раніше й має 88 сторінок, прізвища Кривда немає жодного разу, а мартиролога голоду немає взагалі.[1] Читається це як звичайний хід речей: пізніший том дістав те, до чого раніший не дійшов.
Виноску автор ставити вміє
Під числом «біля 30» виноски немає, зате на тій самій сторінці 2004 року стоїть інша - на число по всьому району, 15 000 загиблих, і веде вона на «Макарівські вісті» від 8 травня 2003 року.[1] Там, де опора була, її названо.
Перші два рядки таблиці написала та сама людина. Євген Букет 2004 року видав окрему книжку про Комарівку, а 2006-го впорядкував районний збірник і написав туди нарис про те саме село; за два роки число впало вдесятеро.[1][2]
Той самий абзац у трьох виданнях
Описова частина мартиролога 2008 року повторює абзац 2006-го майже слово в слово, аж до переліку страв. «Варили вику, горох, жолуді, на заводі працюючим видавали хліб. Багато голодних людей, які приходили з півдня, мерло прямо на вулицях».[3] У збірнику 2006 року стоїть той самий перелік із тією самою послідовністю речень.[2] Нарис «Макарівських вістей» 2017 року передруковує цей описовий абзац дослівно.[4][3]
Пастка саме тут: три дати видання читаються як три окремі свідчення, хоч текст під ними один.
Двоє названих
Імена Кривд прийшли не з архіву. Мартиролог укладено 2007 року за свідченнями двох очевидиць - Зузанської П. І., 1919 року народження, і Красовської М. Г., 1920-го; записала їх учителька історії Горлінська Л. М.[3] Том це й каже прямо: «Архівних даних про життя села в той період не збереглося».[3]
Красовська говорить удруге, у нарисі «Макарівських вістей» 2017 року, і там її розповідь ширша, ніж у книзі памʼяті: Кривда Арсен і Марфа «померли з голоду у травні 1933 р.», а їхню доньку Валю взяла до себе сусідка, у якої вже було троє своїх дітей.[4] Свідчиця та сама, тобто нового свідка тут немає, але це й не передрук першого запису, а повніший запис тієї самої людини.
Хліб на заводі: звʼязка в книжці протилежна
У книжці 2004 року хліб на заводі стоїть із протиставним сполучником: «Робітникам заводу і торфорозробок, які тоді активно велися поблизу, навіть видавали хліб, подекуди його випікали з віки. Але, незважаючи на це, під час Голодомору в Комарівці померло біля 30 місцевих жителів».[1]
Хліб на заводі стоїть у книжці як обставина, попри яку люди вмирали. Пояснення малої смертності з нього не робиться. Чи справді лісовий заробіток міняв тут смертність, жодне з трьох видань не каже, і чисел по сусідніх селах, з якими можна було б порівняти, у них немає.
Чого не встановлено
Вибрати між тридцятьма, трьома і сімнадцятьма за наявними книжками не можна: усі три числа стоять на переказі, і жодна не називає документа.
Відповідь є в актах цивільного стану, книгах реєстрації смертей Комарівської сільради за 1932 і 1933 роки. У пошуковій базі до фонду Р-5634 Державного архіву Київської області їх немає: по Комарівці там проіндексовано 1941 і 1943 роки, а 1932-1933 не проіндексовано взагалі.[5] База індексує не всі справи фонду, тому це означає лише те, що записів у ній немає.
Якщо ця книга збереглася, у ній стоять імена, вік і причина смерті, вписані того самого року.