Голод 1932-1933 років у Плахтянці
Про голод у Плахтянці лишився один документ і жодного імені.
Документ - зведення про хід хлібозаготівель, яке київський том «Національної книги памʼяті» друкує серед матеріалів листопада 1932 року. Запис короткий: голова сільради Кузьменко, член партії, затримав «спекулянта» Кравченка, що віз до Києва пʼятнадцять пудів хліба; далі, домовившись із секретарем партосередку Кирпачем, повернув затриманому сім пудів і до відповідальності не притяг.[3]
Зведення склали, щоб показати начальству, що в Макарівському районі є люди, які не виконують хлібозаготівлю як належить, і саме тому воно вціліло. Але для села це єдиний папір тих років, у якому названо когось на імʼя.
Чому немає списку
Мартиролога по Плахтянці київський том книги памʼяті не має: у ньому є одна сторінка про це село, і це та сама сторінка зі зведенням.[3]
Актів про смерть Плахтянської сільради за 1932 і 1933 роки теж немає. Ми прочитали зміст усіх пʼятьох книг реєстрації, які збереглися по Макарівському району за ці роки, і Плахтянської сільради немає в жодній; в описі фонду між 1926 і 1935 роками по цьому селу зяє девʼятирічна порожнеча.[5]
У тому самому фонді є алфавітна книга смертей, яку райЗАГС вів по всьому району одразу, а не по окремих сільрадах, - саме такі книги іноді зберігають імена там, де актової книги бракує. Ми передивилися всі сто три писані сторінки. Плахтянка в ній є, і навіть пʼятнадцять разів: Богачук, Бабич, Гайдасенко, Домбровський, Зарицький, Кравченко, Кухаренко, Лобенко, Онищук, Соломенко, Сімороз, Савченко, Сумленний, Числяковський, Яценко.[2]
Усі пʼятнадцять - із блоку 1924 року. За 1932 і 1933 роки села в покажчику немає жодного разу, а блоки цих років у кожній літері тримають той самий вузький перелік сільрад - рівно ті, чиї актові книги збереглися. Тобто районний покажчик не додає до них нічого.[2]
Чого з цього НЕ випливає
Порожнеча в паперах не означає, що в Плахтянці ніхто не помер. Документ мовчить, а не заперечує, і його мовчанку не можна читати як відповідь.
І це не окрема біда цього села. Акти про смерть за 1932-1933 роки збереглися по семи сільрадах Макарівського району.[5] Скільки їх було в районі всього, ми не знаємо: загального числа не дає жодне наше джерело. Але лише в одному з двох виборчих округів району 1939 року стояло сімнадцять сільрад.[1] Плахтянка потрапила в ту частину району, від якої за ці два роки не лишилося реєстраційних книг, - разом із більшістю сусідів.
Районний нарис 2006 року пише про це так: «В 1932-1933 рр. Плахтянку огорнув голод. Скільки померло від голоду, - невідомо, бо вивчення цього питання було під забороною партії більшовиків, яка стверджувала: голоду в Україні не було».[4]
Імена, які могли б тут стояти, є в книзі актів про смерть за 1933 рік по Плахтянській сільраді, якщо вона десь збереглася: у ДРАЦСі, у зведеннях райЗАГСів або в тій частині фонду, якої не торкнулася оцифровка.