Текст подано таким, яким він став після цієї правки: пізніших правок тут не видно.
Ніжиловицька волость: одне слово в наказі Наркомпроду
18 січня 1923 року харківська «Продовольственная газета» надрукувала наказ Народного комісаріату продовольства № 6 від 6 січня. Наказ затверджував сітку заготівельних контор на 1923-24 рік і при кожній перелічував волості, які до неї приписано. По Київській губернії контор чотирнадцять. У переліку четвертої, Малинської, після Розважівської й Вишевицької стоїть Нижиловичская[1].
Тобто на початку 1923 року існувала Ніжиловицька волость[1].
До революції село числилося Радомишльським повітом і Брусилівською волостю[2] - так у покажчику «Списку населенных мест Киевской губернии», так у назвах переписних справ 1897 року[3]. А в тому самому наказі 1923 року Брусилівська волость приписана до іншої контори, Фастівської[1].
Отже, на 1923-24 рік Ніжиловицька волость була прикріплена до Малинської заготконтори, а не до Фастівської[1].
Наказ не називає повітів, лише волості; у переліку Малинської контори поруч стоять Горбулівська, Кичкирівська, Кочерівська, Розважівська й Вишевицька[1]. Повіт називає «Список поселень Київщини» 1924 року: там «Нижиловицька (Ставищанська)» волость Радомишльського повіту разом із Кочерівською склала Ставищанський район Малинської округи[4].
Для пошуку. Прикметник від назви села розходиться в самих документах, і
шукати доводиться всіма чотирма формами. Наказ 1923 року дає російську
Нижиловичская[1]; список поселень 1924 року - Нижиловицька[4]; газета 1939 року - Ніжиловичська[5]; довідник
адміністративного поділу 1947 року - НІЖИЛОВИЦЬКА[6].
Коли волость постала і коли її не стало, наказ не каже: він показує її в одному місяці. Той самий список 1924 року знає її вже колишньою: реформа 1923 року замінила волості районами, а в рядку самого села графою волості перед районуванням стоїть «Ставищанська», сільрадою - «Нижиловицька»[4].