295 чи 315, і в котрому з двох сіл
Про це будівництво є три розповіді, і жодні дві з них не збігаються цілком.
| Хто пише | Будинків | Звідки люди | Хто будував |
|---|---|---|---|
| нарис Великого Карашина, 2006 | 295 | Новошепеличі[1] | не названо[1] |
| нарис Марʼянівки в тому самому томі | 315, і в них 780 мешканців | Старі Шепеличі та Бенівка[2] | Львівська область[2] |
| стаття у Вікіпедії | 295 | Нові Шепеличі[4] | Рівненська та Івано-Франківська області[4] |
Розходяться не лише числа. Другий рядок таблиці стоїть у хронології іншого села, Марʼянівки, і в самому тому рядку не сказано, де саме будинки поставили.[2] Марʼянівка й Великий Карашин на той час були повʼязані господарством: марʼянівський колгосп імені Мічуріна ще 1971 року приєднали до карашинського «Комунара».[2] Тому рядок з її хронології може стосуватися і її самої, і сусіда.
Що знає село про себе
Нарис Великого Карашина розповідає не про самі будинки, а про те, що з ними разом зʼявилося: магазин «Каменяр», адміністративне приміщення, дитячий садок «Калинка» і добудова школи.[1] Для села це означало не приріст на кілька дворів, а другу вулицю з інфраструктурою.
Станом на 15 грудня 2000 року в селі налічувалося 458 будинків.[3] Якщо 295 із них поставлено за один 1986 рік, то близько двох третин забудови села на кінець століття молодші за аварію.
Добудова школи має свій рік
Одну з чотирьох новобудов нарис датує окремо, і дата ця пізніша за саме переселення. Школу в селі поставили 1976 року, добудували 1987-го, і аж тоді вона стала середньою.[1] Тобто добудова, яку перелічують поруч із магазином і дитсадком, це не мурування ще одного крила заради місця, а перехід школи в інший статус - з восьмирічної в середню.
Тоді ж школа обзавелася музеєм-світлицею, а в 2001-2002 роках - компʼютерним класом; за весь час, відколи вона середня, з неї вийшло пʼять золотих і сім срібних медалістів.[1]
Чим це перевірити
Непряма опора на боці 295: станом на 1 січня 2003 року в селі жило 295 потерпілих від аварії на ЧАЕС - число назване в тому самому нарисі окремо від будинків і зовсім з іншого приводу.[1] Збіг двох незалежних 295 не доводить нічого сам собою, але пояснює, чому ця версія виглядає сильнішою.
Відповідь є в паперах, яких ми не бачили: у рішенні про будівництво з адресою й кількістю будинків або в списках переселенців, що лишилися в сільраді. У них стоїть і число, і адреса, тобто одна справа знімає обидва питання одразу.