Четверо зі Шнурового Лісу, і на час розправи там жив лише один

У третій книзі «Реабілітованих історією» по Київській області та в третій і сьомій по Житомирській Шнурів Ліс названо при чотирьох людях. Лише один із них на час розправи жив у самій колонії: українець Микола Якович Ільченко, якого розкуркулили 1930 року.^[1] Троє інших, німці Отто Еске, Артур Шайблер і Герберт Шпіцер, тут народилися, а на час арешту жили деінде: Еске у Святошині, Шайблера й Шпіцера в колонії Старицьке Брусилівського району.^[3][2]

1930: розкуркулений рішенням місцевої влади

Микола Якович Ільченко записаний у третій книзі по Київській області як селянин-одноосібник, що проживав у Шнуровому Лісі Макарівського району. Ні арешту, ні постанови в довідці немає: «Рішенням місцевих органів влади розкуркулений у 1930 році». Реабілітували його 1991 року.^[1]

1933: робітник МТС, житель Святошина

Отто Готфрідович Еске народився 1896 року в колонії Шнурів Ліс; стаття записує його німцем, малописьменним, робітником МТС, але котрої МТС, не каже.^[3] Жив він у селищі Святошино Київської області, і 29 січня 1933 року його заарештували; обвинувачували за статтею 54-11 КК УСРР. 6 травня 1933 року Особлива нарада при Колегії ДПУ УСРР визначила йому «увʼязнення до концтабору на 3 роки умовно». Реабілітований 1989 року.^[3]

Двоє уродженців у колонії Старицьке

Артур Іванович Шайблер, 1908 року народження, німець, малописьменний, був бригадиром колгоспу і жив у колонії Старицьке Брусилівського району Київської області.^[2] Заарештували його 20 вересня 1937 року, обвинувачували за статтею 54-3 КК УРСР, і 29 грудня 1937 року Особлива нарада при НКВС СРСР увʼязнила його до виправно-трудового табору на 10 років. Реабілітували 1956 року.

Герберт Юліусович Шпіцер, 1911 року народження, німець з початковою освітою, жив у тій самій колонії Старицьке, і стаття про нього називає Брусилівський район уже Житомирської області.^[2] Він був головою сільради; якої саме, том не каже. Заарештований 3 серпня 1938 року, обвинувачувався за статтями 54-2 і 54-11 КК УРСР. Трійка при УНКВС по Житомирській області 21 вересня 1938 року засудила його до розстрілу, і 27 вересня 1938 року його розстріляли в Житомирі. Реабілітований 1957 року.

Стара адреса колонії

Усі три житомирські статті записують місце народження однаково, старою адресою: «кол. Шнурів Ліс Брусилівської вол. Радомисльського пов. Київської губ.»^[3][2] Що це той самий Шнурів Ліс, який тепер стоїть у Київській області, кажуть географічні покажчики обох житомирських книг: при назві колонії кожен дописує в дужках «Шнурів Ліс, с. Макарівського р-ну Київської обл.». Покажчик сьомої книги відсилає на сторінки 316 і 420, тобто до Шайблера й Шпіцера,^[2] покажчик третьої на с. 140, до Еске.^[3]

Для пошуку. Ільченко стоїть у розділі IV третьої книги по Київській області, у макарівській секції на с. 894.^[1] Шайблера треба шукати в сьомій книзі по Житомирській області, частина перша, на с. 316, Шпіцера там само на с. 420.^[2] Стаття про Еске надрукована в третій книзі по Житомирській області на с. 139, на сусідній сторінці від тієї, куди відсилає покажчик.^[3] Трьох уродженців колонії в цих томах видно лише за графою місця народження: за місцем проживання вони записані в Святошині й Старицькому.^[2]