Вишеград
село, Бучанський район, Київська область. Стара назва Чеська колона, Чеська колонія, Vyšehrad
У першому транспорті 1924 року чехословацький уряд у кредит розподілив між чеськими колоніями Київської губернії двадцять два плуги, і сімнадцять із них дісталися одній колонії - Вишеграду[10]. У третьому транспорті, 16 серпня 1924 року, колонія знову дістала найбільшу частку запарників і молотарок губернії. Того ж року колонія, яку досі звали просто Чеською колоною, на зібранні жителів узяла собі імʼя Вишеград, з ініціативи завідувача чеської школи Ярослава Боучека[11]. Самого Боучека, за нарисом 2006 року, 1937 року розстріляли.
Вишеград стоїть під Макаровом: 1926 року до районного центру рахували сім верст[18]. Нині це село Макарівської селищної громади Бучанського району[24]. До революції колонія належала до Київського повіту Київської губернії[14], а в радянські роки переходила з ради в раду: Чеська до районування, далі Колонщинська, власна Вишеградська, Маковищенська, Копилівська[17][18][5][20]. Від того, котра з них вела книги, залежить, де тепер шукати документи.
Назва
Краєзнавець Є. Букет пише, що на карті Шуберта 1868 року поселення назване Німецькою колонією[12]. Але Німецька колонія стояла й поруч, при Колонщині (про неї нижче), тож чий це напис, непевно. Нарис 2006 року пише, що чехи зʼявилися тут 1865-1867 років і поселення звалося просто «Чеська колона»[11]. Список поселень 1924 року записує його як Чеська колонія і до районування ставить в окрему Чеську сільраду[17].
Нове імʼя увійшло в папери раніше, ніж старе з них зникло. В актах про народження 1924 року місце проживання батьків записане як «Чеська Колона Вишеград»[1], в акті про смерть від листопада того ж року - «село Вишеград (Чеська Колона)»[2]. Список 1926 року пише вже «Вишеград (колишня чеська колонія)» і в абетковому покажчику відсилає від Чеської Колонії до Вишеграда[18]. Чеські праці називають колонію Vyšehrad[10][23].
Кому належало
За нарисом 2006 року, поселення виникло в середині XVIII століття, коли тут у 1740-1760 роках осіли переселенці з Німеччини. Колоністи мали кріпосних селян, які обробляли землю, і вели інтенсивне скотарство. Після скасування кріпосного права 1861 року німці продали всі будівлі, майно й землі чехам[11]. Землі колонії, пише нарис, були здебільшого засіяні хмелем, і чехи мали з його продажу великі прибутки.
Німецьких колоністів у цих місцях документи знають і після 1861 року[16][4]. Похилевич 1887 року пише, що при Маковищі, крім 254 православних, жило до 100 німецьких колоністів, а їхнє точне число, підданство й релігію називає невідомими[16]. Список 1900 року знає при Колонщині Німецьку колонію на 15 дворів і 90 жителів, чиї 103 десятини належали німцям-колоністам[4]. А 1924 року в Колонщинській сільраді записані дві колонії поруч: Чеська, 233 душі, і Німецька, 45 господарств і 130 душ[17].
Скільки людей
| Рік | Людей | Що саме порахували |
|---|---|---|
| 1924 | 233 | Чеська колонія: 124 чоловіки й 109 жінок, число господарств не надруковане[17] |
| 1926 | 192 | колонія Вишеград, 55 господ[18] |
| до голоду 1932-1933 | 80 | 25 дворів, за книгою памʼяті[21] |
| після голоду | 56 | 15 дворів, за книгою памʼяті[21] |
Два перші числа взяті з довідників свого часу. Два останні дає лише книга памʼяті: її вступ про Вишеград майже дослівно повторює нарис 2006 року[21][11]. Але чисел дворів і людей у нарисі немає, а дат цих підрахунків книга не називає[21].
Від Колонщини до Копилова
Нарис 2006 року пише, що перейменований 1924 року Вишеград належав до Гавронщинської сільради[11], а список поселень того самого року ставить Чеську колонію в Колонщинську раду[17]. 1926 року Вишеград уже сам центр ради: їй підпорядковані хутори Марʼянівка, Мишкова Руда й Олексіївка, і разом у ній 176 господ і 841 душа[18]. Наприкінці 1928 року «Пролетарська правда» писала, що звіт про перевибори у Вишеграді ухвалено зробити чеською мовою[9]. Справи Вишеградської ради в обласному архіві датовані 1926-1928 роками[19], а 1931 року акти вишеградців уже складає Маковищанська рада, і Вишеград у них хутір[3]. Хутором Маковищенської сільради він значиться й 1947 року[5], а 1971 року «Історія міст і сіл» називає його серед сіл Копилівської сільради[20].
XX століття
З приходом радянської влади у 1919-1920 роках колонія, за нарисом, почала розпадатися, і більшість жителів пішла працювати в Київ на завод «Більшовик»[11]. Газети 1924-1925 років пишуть про колонію інакше. На районній виставці в Макарові у вересні 1924 року експонати колонії виділялися кількістю та якістю[6]. 1925 року дописувач «Пролетарської правди» писав, що в цій маленькій чеській слободі кожний селянин має одного-двох батраків[7], а селяни самі купили колишній поміщицький будинок під школу, сільраду, хату-читальню й клуб[8]. Робітником заводу «Більшовик» був і Карпо Веселий, народжений у Вишеграді 1914 року; 1934 року Особлива нарада при Колегії ДПУ УСРР виселила його на три роки за межі України[22].
1931 року Особлива нарада й трійка ДПУ засудили чотирьох селян-одноосібників, що жили у Вишеграді, до висилки, заборони проживання чи увʼязнення[22]. На 1941-1942 роки книга «Реабілітовані історією» називає ще трьох вишеградських колгоспників: двох Особлива нарада при НКВС СРСР засудила до увʼязнення, третього звільнили з-під варти без вироку[22]. Усіх їх поіменно зібрано на сторінці про вироки 1931-1942 років.
Двох уродженців Вишеграда розстріляли в 1937-1938 роках. Омелян Майстрик, 1906 року народження, музикант оперного театру в Києві, був засуджений до розстрілу 6 грудня 1937 року й розстріляний 11 грудня[22]. Ту саму дату страти подає й чеська книга Мечислава Борака, посилаючись на «Реабілітованих історією»[23]. Вацлав Сойка, народжений у Вишеграді 1888 року, жив у Чусовському районі Пермської області; його заарештували 17 грудня 1937 року, засудили за шпигунство й розстріляли в Пермі 8 лютого 1938 року.
Про голод 1932-1933 років книга памʼяті пише, що в ході колективізації у Вишеграді розкуркулили одну родину, а померли 24 людини, чиїх імен встановити не вдалося[21]. Поіменно ці роки видно в чотирьох актах про смерть 1932-1933 років, де місцем проживання записано «х. Вишеград»[13]; про них - сторінка про голод.
За нарисом, під час окупації 1941-1943 років у Вишеграді діяла підпільна група чехів, повʼязана з партизанами[11]. Імен нарис не наводить.
Церква і школа
З 1901 року в колонії працювала початкова чеська школа, та сама, чий завідувач дав поселенню нове імʼя[11]. 1937 року її закрили, бо стало мало дітей. Церкви чи кірхи колонії жодне з відомих джерел не згадує, як і парафії, до якої належали колоністи.
Що збереглося
Після війни, пише нарис, Вишеград занепадає, а в 1980-2000 роках тут виділяють ділянки під дачі; збереглося кілька чеських будинків[11].
Для пошуку. Акти 1920-1930-х років про вишеградців лежать у ДАКО, ф. Р-5634, оп. 1, серед книг Макарівського району: 1924 року вони записані під назвою колонії або «села Вишеград», 1931 року акти складала Маковищанська рада, і місце в них - «Хутір Вишеград»[1][2][3]. Довідник місць FamilySearch знає колонію до 1922 року як «Czech colony», а з 1932 року як «Vyshehrad, Makariv»; на роки перейменування окремого запису в ньому немає[14]. В індексі дублікатів метричних книг Київської губернії за місцем Vyshehrad записів немає[15].