Учитель Еріх Ернст і колгоспник Юліус Мандау

У першій і третій книгах «Реабілітованих історією» по Житомирській області та в другій по Київській Лисиця стоїть при двох людях. Один тут народився, а жив і вчителював у Малині та Радомислі, другий народився деінде, а жив у Лисиці колгоспником.^[1][2][3] Обидва записані німцями.^[1][3]

1933: перший арешт і висилка

Еріх Готлібович Ернст народився 1912 року в колонії Лисиця Київської губернії; стаття в третій книзі по Житомирській області записує його німцем із середньою освітою, учителем.^[1] Жив він тоді в Малині, і 14 жовтня 1933 року його заарештували. Обвинувачували за статтею 54-10 Кримінального кодексу УСРР, і 17 лютого 1934 року Особлива нарада при Колегії ДПУ УСРР вислала його в Північний край на три роки. За цією справою його реабілітували 6 грудня 1989 року.

1937: другий арешт і розстріл

Удруге Ернста заарештували 6 червня 1937 року; він жив уже в Радомислі й так само вчителював.^[1] Далі стаття в третій книзі каже: «За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 29 жовтня 1937 р. - розстріляний 5 листопада 1937 р. у м. Житомир. Реабілітований 19 червня 1989 р.»^[1]

Ту саму дату дає перша книга по Житомирській області. Там він, «Эрнст Эрих Готлибович, 1912 г. р.», стоїть під номером 92 у списку розстріляних за актом УНКВС по Житомирській області від 5 листопада 1937 року, а місцем народження названо колонію Лисиця Макарівського району.^[2] Список входить до акта про виконання вироку. Книга друкує його в розділі «Мовою документів» під № 36 з оригіналу в Архіві УСБУ в Житомирській області. Акт складено в Житомирі 5 листопада 1937 року за протоколом № 16 від 29 жовтня 1937 року, а це дата постанови з третьої книги.^[2][1] Збігаються імʼя, по батькові, рік народження, колонія Лисиця й день розстрілу, тож обидві книги пишуть про одну людину.^[2][1]

1938: пʼять років Особливої наради

Юліус Вільгельмович Мандау народився 1878 року в «с. Миколаївка Старосиневський район Хмельницької області», як записано в статті; він німець і малописьменний.^[3] Жив у Лисиці Макарівського району й був колгоспником. 22 вересня 1938 року Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його до пʼяти років позбавлення волі, а 1989 року його реабілітували.

Для пошуку. Записи про Ернста треба шукати в житомирських томах, хоч він народився на Київщині: у третій книзі по Житомирській області на с. 137, у першій на с. 101, де текст надруковано російською і прізвище стоїть як «Эрнст».^[1][2] Стаття про Мандау стоїть у макарівському розділі другої книги по Київській області на с. 535.^[3] Ернст у статті записаний мешканцем Малина 1933 року й Радомисля 1937 року, тож його слідів варто шукати й серед документів цих двох міст.^[1]