Два виселення й два вироки 1937 року

У макарівському розділі другої книги «Реабілітованих історією» по Київській області Северинівка записана місцем проживання чотирьох людей: Кузьми Галдецького, Панаса Галдецького, Гаврила Мухи й Катерини Галдецької.^[1] Їх судили між 1930 і 1937 роком, і всіх чотирьох реабілітували 1989 року.

1930 і 1931: за межі України

Кузьма Іванович Галдецький народився 1883 року в Мотижині, був малописьменним і жив у Северинівці селянином-одноосібником.^[1] 26 квітня 1930 року Особлива нарада при Колегії ДПУ УСРР постановила виселити його на три роки за межі України.

Панас Макарович Галдецький, 1907 року народження, був родом із самої Северинівки, теж малописьменний, і в статті про нього записаний уже колгоспником.^[1] 27 листопада 1931 року трійка при Колегії ДПУ УСРР виселила його за межі України на пʼять років.

1937: розстріл і десять років

Гаврило Павлович Муха народився 1877 року в Мотижині, жив у Северинівці й працював робітником місцевого радгоспу.^[1] 3 серпня 1937 року трійка при УНКВС по Київській області засудила його до розстрілу, а 7 серпня вирок виконали. Де його поховано, невідомо.

Катерина Григорівна Галдецька, 1908 року народження, теж родом із Мотижина, мала початкову освіту й була колгоспницею в Северинівці.^[1] 1 грудня 1937 року трійка при УНКВС по Київській області засудила її до десяти років позбавлення волі.

Статті в книзі короткі: рік і село народження, національність, освіта, заняття, хто й коли виніс вирок, рік реабілітації.^[1] За що саме судили кожного, в них не написано, і чи були троє Галдецьких ріднею, книга теж не каже.

Для пошуку. Усі чотири статті стоять у макарівському розділі другої книги «Реабілітованих історією» по Київській області, за абеткою: Катерина Галдецька на с. 518, Кузьма й Панас Галдецькі на с. 519, Гаврило Муха на с. 539.^[1] Кузьма, Катерина й Гаврило записані уродженцями Мотижина, тож записи про їхнє народження треба шукати в документах Мотижина, а не Северинівки.