Сім народжень на хуторі: Березівка в книгах актів 1927 і 1935 років
Хутір Березівка стоїть у двох книгах народжень, які зберігає Державний архів Київської області у фонді Р-5634, опис 1.[6] Перша це книга ЗАГСу при Бузівській сільраді Будаївського району за 1927 рік (справа 540), друга книга Макарівського району за 1935 рік (справа 1990). У першій під хутором пʼять дітей, у другій двоє. В обох книгах хутір записано при Бузівській сільраді.[1][2]
1927 рік: пʼятеро дітей
Книга 1927 року веде впереміш два сусідні хутори, Северинівку й Березівку.[1] У графі, де живуть батьки, на аркушах Березівки стоїть хутір, а на чотирьох із пʼяти ще й сільрада, як-от «хут. Березовка Бузівської сільр. Будаївського району».[1] На аркуші 226 назву сільради не прочитано.
Варка Максимівна Грищенко народилася 20 березня 1927 року, записали її 24 березня; батьки - Максим і Євга (або Ївга) Грищенки, обом по 35 років, по батькові обох читається непевно.[1] Це аркуш 205.
Микола Іванович Дудар народився 1 квітня, записаний 4 квітня (аркуш 209); батьки - Іван Євменів і Надія Дудари, обом по 31 року; по батькові матері читається непевно.[1] Покажчик архіву подає це прізвище як «Дударенко», але на скані стоїть «Дудар».[1]
Василь Саввич Петренко народився 4 серпня, записаний наступного дня (аркуш 226).[1] На аркуші прізвище написано «Петренки»; батькові, Савці Іванову, 22 роки, матері, Надії, 21.[1]
Два останні акти, на аркушах 229 і 230, записують дочок двох Кравченків.[1] Марія народилася 8 серпня, записана 18 серпня; її батькам, Олексі Кириловичу й Наталці, по 25 років. Донька Петра Кириловича й Мотрі (або Матрі), яким по 27, народилася 19 серпня й записана 20-го. Імʼя цієї дівчинки на скані читається як «Нини», менш певно як «Анни»;[1] покажчик дає «Нина Питрова».[6] По батькові Марії теж читається двояко, «Олексіївна» й «Олексина».[1] У обох матерей по батькові починається на «Тарас», а кінець не прочитано.[1]
1935 рік: артіль і колгосп «Червоний Хлібороб»
За покажчиком, у книзі Макарівського району 1935 року під хутором записано Соньку Кузмівну Лугиню (аркуш 249) і Любу Довгич, по батькові не зазначено (аркуш 265).[2]
В акті № 2 (аркуш 249) про Соньку, що народилася 7 січня 1935 року, її батьки, обоє мешканці хутора Березівка Бузівської сільради, записані хліборобами й членами сільськогосподарської артілі.[2] Слово в графі установи читається нечітко, «артіль» або «артіло».[2]
На аркуші 265, в акті № 6, дитина народилася 9 червня 1935 року, а місцем роботи батька записано: «К-п Червоний Хлібороб х. Березівки Бузівської С/р».[2]
Між 1927 і 1935 роками
За 1928-1934 роки жодного акту під хутором у покажчику немає.[6] Це межа покажчика, а не архіву: книги Бузівської сільради цих років могли зберегтися й бути проіндексовані під іншою формою назви.
Книги актів про смерть по самій Бузівській сільраді за 1932-1933 роки серед оцифрованих немає.[7] Макарівські книги смертей 1932 і 1933 років у своєму змісті Бузову не називають. У книзі 1932 року стоять Макарів, Королівка, Макар-Буда, Маковище, Озірщина й Ситняки[4]; у книзі 1933 року Макар-Буда, Маковище, Озірщина й Макарів[5]. Серед оцифрованих книг ДАКО в ARCHIUM перша книга смертей Бузівської ради датована 1941 роком (справа 2967).[7] Це стосується оцифрованого; чи лежить така книга у фондах, можна дізнатися лише запитом до архіву.
Для пошуку. Під словом «Березівка» покажчик видає й чужі села: справи 433, 453, 476, 480, 1978, 1980 записано за Кагарлицьким районом, справу 2001 за Миронівським.[6] Хутір Березівка шукайте під районами «Макарівський» і «Києво-Святошинський», бо останнім покажчик позначає колишній Будаївський район.[6] Макарівська книга шлюбів 1921-1922 років (справа 562) має на аркуші 258 шлюб 1921 року, де молода Мотра Сидорівна Макаренко, з дому Цибова, записана з «с. Березовка Корестишевської в. Радомисльск. пов.»: це однойменне село на Житомирщині.[3]