Двадцять років при школі, у якої в нарисі немає адреси
· Маковище
Районний нарис 2006 року ставить школу Тадея Рильського в історію Маковища, і вчив він у ній майже двадцять років. Похилевич 1887 року відводить родині в Маковищі роки з 1857 по 1876, а біографії Рильських знають ту саму школу з тими самими словами деінде.
У районному томі «Нариси з історії Макарівського району» 2006 року нарис про Маковище підписала Н. Ащенко[1]. У хроніці власників села, між 1860 і 1876 роками, там стоять два коротких речення про Тадея Рильського: «У 1860 році відмовився від дворянських привілеїв. У своєму будинку відкрив школу.»[1] Одразу за нарисом, на сторінках 327-329, тій самій авторці належить матеріал «Його шлях був справді гарним»[2]. Там сказано більше: «Пізніше Тадей Розеславович заснував школу для селянських дітей і майже двадцять років був її куратором і викладачем. Уроки завжди закінчувалися українською піснею.»[2] Лаврентій Похилевич у книжці 1887 року дає маковищанському маєтку Рильських дві дати. 1857 року його купив батько, Розеслав, у спадкоємців майора Роменського. 1876 року Тадей продав 1210 десятин Олексію Лукʼяновичу Сусаліну[3].
Речення стоїть серед маковищанських власників
Слова «у Маковищі» в жодному з двох речень немає. Школу в село ставить місце, де надруковано речення: на сторінці 325 воно йде в хроніці маковищанських власників, на сторінці 329 у розповіді про людину, якій належало село[1][2]. Ні під нарисом, ні під матеріалом про Тадея немає ні виносок, ні списку джерел, тож звідки авторка взяла школу, з тексту не видно[1][2].
Читати це як школу в Маковищі природно. Пізніші документи наче й підтверджують: польський географічний словник у додатковому томі 1902 року називає серед закладів Маковища школу[6], а «Список населених місць Київської губернії» 1900 року - школу грамоти[7]. У рядку словника вона стоїть поряд із двома млинами й винокурнею, без року й без імені засновника[6].
Романівка в кожному реченні
У біографії Максима Рильського, яку 2015 року видали І. А. та Ю. І. Коляди, розділ про батька поета веде в інше місце: «Тадей Рильський, успадкувавши землі містечка Романівка у Сквирському повіті ... Будучи католиком, пустив до свого будинку православну церковно-парафіяльну школу, а потім збудував для неї окреме приміщення, оплачував учителя і майже 20 років був її куратором і викладачем»[4]. Там-таки випускник Іван Чуприна згадує близько сотні учнів і вечірні заняття для дорослих, а в листі до Павла Житецького Рильський, за переказом Коляд, скаржиться, що Сквирська повітова шкільна рада надіслала до Романівки вчительку. Про стан школи він писав і Борисові Познанському, у березні 1897 року.
Стаття в «Голосі України» 8 жовтня 2021 року писана до 180-річчя Рильського. Вона прямо називає Романівку: «Тепер він на свої кошти відкрив школу в Романівці: денну - для дітей, вечірню - для дорослих». І ще раз, у іншому місці: «заснував та утримував народну школу, під яку віддав власний будинок»[5].
Два тексти, а слова одні
Якщо покласти нарис 2006 року поруч із книжкою 2015 року, збіги видно без лупи[2][4]:
| Н. Ащенко, 2006, с. 329 | І. і Ю. Коляди, 2015, с. 15-16 |
|---|---|
| «майже двадцять років був її куратором і викладачем» | «майже 20 років був її куратором і викладачем» |
| «Уроки завжди закінчувалися українською піснею» | Чуприна згадує, що «закінчували уроки українською піснею» |
Це не два незалежні свідчення, а два перекази одного тексту. Нарис старший на девʼять років, проте в Коляд більше: Романівка, Чуприна, обидва листи, повітова шкільна рада. Переписати все це з нарису, де нічого такого немає, Коляди не могли: у них повніший текст, і в ньому ті самі слова привʼязані до Романівки[4]. Нарисне «уроки завжди закінчувалися українською піснею» в Коляд стоїть у лапках як спогад випускника романівської школи Івана Чуприни[2][4]. Сам текст-корінь не встановлено. Навіть «свій будинок» з маковищанської хроніки має пару: у Коляд Рильський пустив школу до свого будинку, у «Голосі України» віддав будинок під школу[1][4][5].
Газетна стаття повторює книжку Коляд майже слово в слово: «Будучи католиком, пустив до свого будинку православну церковнопарафіяльну школу, а потім збудував для неї окреме приміщення, оплачував учителя і сам учителював»[5][4]. На висновок це не впливає: жоден із цих текстів не кладе школу в Маковище словом, а нарис 2006 року кладе її туди лише сусідством речень.
Двадцять років і дві дати Похилевича
У нарисі школа йде одразу за 1860 роком[1], а 1876 року Тадей продав Маковище[3]: на маковищанську школу лишається щонайбільше шістнадцять років, не майже двадцять. Романівкою ж він, за Колядами, господарював сорок років[4]. Школа, яку нарис 2006 року вписав у хроніку Маковища, це романівська школа на Сквирщині[5].
Рік відкриття поки без документа
Встановлено одне: школа, описана в нарисі, романівська. Чи вчив Тадей Рильський селянських дітей у Маковищі, поки маєток належав родині, з цього не випливає ні в той, ні в інший бік. Не встановлено й року, коли відкрилася романівська школа, і справи Сквирської повітової шкільної ради про неї. Листи до Житецького й Познанського Коляди наводять без архівних шифрів[4].