Хитриченко Іван

Єдина людина Макарівської Буди, про яку радянське видання пише не як про цифру, а як про людину з роллю.

«Історія міст і сіл» називає його двічі, у двох різних статтях одного тому. На сторінці про Макарівську Буду - як того, хто очолював у селі підпільну групу в роки окупації. На сторінці про сусідню Кодру, чотирма сторінками раніше, - як командира партизанського загону.^[1]

Чому дві згадки важать більше, ніж одна

Кодра це не абстрактний сусід. Це селище за пʼять кілометрів, куди щодня ходили на роботу жителі Буди: там був склозавод, торфорозробки й лісництво, і саме ці місця роботи стоять у графах їхніх актів про смерть 1933 року.

І Кодра в 1943 році була вузлом партизанської війни: у районі селища базувалися зʼєднання Сидора Ковпака й Михайла Наумова, а 10 березня 1943 року там відбувся бій, після якого, за тим самим виданням, «фашисти дощенту спалили селище, а всіх жителів, включаючи немовлят і жінок, які не встигли піти з партизанами, розстріляли й спалили».^[1]

Чи були підпільна група в селі на триста душ і партизанський загін у сусідньому промисловому селищі однією мережею, джерело не каже. Воно каже лише, що обома керувала людина з тим самим прізвищем та ініціалами.

Що про нього невідомо

Майже все. Рік народження, доля після війни, чи вижив він узагалі - жодне з двох джерел цього не подає.

Розходяться навіть у по батькові: «Історія міст і сіл» двічі пише «І. О. Хитриченко»,^[1] а краєзнавча традиція, яку переказує Вікіпедія, - «Іван Андрійович».^[2] Наводимо обидві версії.

Розсудить це особова справа підпільника в обласному партархіві або списки партизанських загонів Київщини в ЦДАГО України.