Акти № 6 і № 7: хутір Миколаївка в книгах ЗАГСу 1923-1931 років
За 1923-1931 роки онлайн-покажчик Державного архіву Київської області ставить під Миколаївкою Макарівського району 68 актів у десяти справах фонду Р-5634: 48 народжень, 11 смертей, 7 шлюбів і 2 розлучення.[8] Рядків у покажчику 70, бо два шлюби, де наречений і наречена обоє з хутора, стоять і за нареченим, і за нареченою. У переліку записів нижче рядків 72: кожне розлучення розписано на чоловіка й дружину окремо. На аркушах 1925-1931 років, які прочитано зі скану, місцем записано хутір Миколаївка, а записувала його Хмільнянська сільрада.[3][4][5][6][7]
Волость, Гостомель, Макарів
Шапки актів показують, як мінялася адреса хутора. У книзі 1923 року, ще на російському бланку, три дівчинки й хлопчик записані з «хутор Николаевка» Київського повіту; назву волості в шапці акта на аркуші 252 прочитати певно не вдається.[1] В актах 1924 і 1925 років той самий хутір стоїть у Гостомельському районі, а акти 1925 року записує ЗАГС «при Хмільній сільраді».[2][4] Акт 1927 року складено в ЗАГСі при Хмільнянській сільраді Макарівського району Київської округи.[3] У книгах 1928 і 1930 років усі миколаївські рядки покажчика лягають в аркуші, які зміст книги відводить сільраді Хмільне.[5][7] У 1928 році це записи 1-50 на аркушах 289-338, у 1930 році записи 1-27 на аркушах 286-312.[5][7]
| Рік | Справа | Що в ній під Миколаївкою |
|---|---|---|
| 1923 | 569, народження | 4 рядки, арк. 252-261[1] |
| 1924 | 574, народження | 7 рядків, арк. 338-357[9] |
| 1924 | 578, смерті | 7 рядків, арк. 402-421[2] |
| 1925 | 584, народження | 8 рядків, арк. 252-282[4] |
| 1926 | 589, смерті | 4 рядки, арк. 205-218[10] |
| 1926 | 601, шлюби | 3 рядки за нареченим і 6 за нареченою, арк. 172-184[11] |
| 1927 і 1931 | 580, розлучення | 2 акти, арк. 102 і 221[3] |
| 1928 | 614, народження | 14 рядків, арк. 290-338[5] |
| 1929 | 624, народження | 14 рядків, арк. 184-188 зв., в одному покажчик замість року пише «пошкоджений текст»[6][8] |
| 1930 | 627, народження | 1 рядок, арк. 291[7] |
Два Анатолії і два Вітольди
Серед смертей 1924 року записано двох хлопчиків, чиї імена наступного року знову стоять у книзі народжень.[2][4] Акт № 19, записаний 10 вересня 1924 року, про смерть «Зіневіч Анатолій Яковлевіч», семи років, від кривавого поносу; заявив Яков Зіневіч, чиє по батькові читається як Михайлович, в одному з читань Миколаєвич.[2] Акт № 24, записаний 5 листопада 1924 року, про смерть Вітольда Казіміровича Петровського, тринадцяти років, від дизентерії; заявив батько, Казімір Антонович Петровський.
Двадцять восьмого березня 1925 року ЗАГС при Хмільній сільраді записав поспіль акти № 6 і № 7.[4] Акт № 6: «Зіневіч Анатолій Яковлев.», народився 18 березня 1925 року, батько Яков, чиє по батькові читається як Миколаїв. або Максимов., 40 років, мати Ольга Іванівна, 33 роки.[4] Акт № 7: «Петровский Вітольд Казіміров», народився 19 березня 1925 року, батько Казімір Антонович, 50 років, мати Каміля Миколаївна, 49 років.[4] У Петровських батько в обох актах той самий, Казімір Антонович. У Зіневічів в обох актах записано Якова, а його по батькові читається 1924 року як Михайлович або Миколаєвич, 1925 року як Миколайович або Максимович.[2][4] Закінчення прізвища Зіневіч в акті 1925 року читається непевно.
Фелікс, записаний за ухвалою суду
Єдиний миколаївський рядок покажчика в книзі 1930 року це акт № 6, записаний 12 березня 1930 року за ухвалою народного суду: «Піотровскій Фелікс Казіміровіч».[7] Батьки, Казімір Антонович Піотровський, 37 років, і Каміля Миколаївна Піотровська, 26 років, записані хліборобами з хутора Миколаївка Хмільнянської сільради. Дату народження в акті записано двічі, і записи не сходяться. У графі 2 стоїть «12 березня», вписане замість закресленого «червня», а рік «30» наведено поверх давнішої цифри; помітка в графі 16 кінчається словами «12 червня 1912 р.».[7] Імена батьків ті самі, що в акті 1925 року про Вітольда. Вік при них записано інший: там 50 і 49 років, тут 37 і 26.[4][7]
Дві розлуки Рожнятовських
Запис про розлуку Ч. 1 складено 30 жовтня 1927 року в ЗАГСі при Хмільнянській сільраді.[3] Розлучалися «Рожнятовский Владимір Миколаїв», народжений 3 листопада 1888 року, і його дружина, народжена 17 листопада 1890 року, обоє з хутора Миколаївка.[3] Імʼя дружини на аркуші читається як Феодосія або Теодосія, по батькові як «Пилипов...» або «Пименова»; покажчик подає її як «Рожнятовска Теофілія Пилипова».[3][8] Шлюб узято 24 листопада 1922 року; ЗАГС, де його записано, читається як Шпитьківський або Хмільнянський.[3] Шлюб бездітний, розлуки просить дружина; для обох це другий шлюб і перша розлука.
Акт про розлучення № 4 від 21 квітня 1931 року складено в Хмільнянській раді Макарівського району.[3] Тут записано «Рожнятовскій Володимер Миколае[вич]» і «Теофіля», по батькові якої покажчик дає як «Пилиповн.», а на аркуші воно читається як Пилипова або, непевно, Никитова; обом по 41 року, хліборобів із «Х. Ніколаевка» (у жінки «Х. Николаевка»); чоловік член артілі.[3][8] Подружжя для обох друге, розлучення теж друге, розлучаються за згодою, а батько бере трьох дітей від попередніх подружжів.[3] Чи жінка 1931 року та сама, що 1927-го, з двох актів певно не видно, і чотири речі в них не сходяться. Імʼя дружини читається по-різному. Вік теж інший: за датами народження з акта 1927 року, 3 листопада 1888 і 17 листопада 1890, у квітні 1931 року чоловікові було б 42, а дружині 40 (це наш підрахунок), тоді як акт 1931 року пише обом по 41. А шлюб 1931 року названо для обох другим, так само як у 1927 році другим названо шлюб 24 листопада 1922 року, розірваний тоді ж. А шлюб, який розривали 1931 року, акт записує в Києві, тоді як шлюб 1922 року взято в Шпитьківському або Хмільнянському ЗАГСі; день запису цього шлюбу в графі 12 читається як «27», виправлене поверх іншої цифри, а місяць і рік певно не читаються.[3]
Один Олександр у двох книгах, дві Леонарди
Олександр Островський записаний двічі: на аркуші 338 книги 1928 року і на аркуші 184 книги 1929 року.[5][6] Це одна дитина. Обидва акти про хлопчика, що народився 4 січня 1929 року на хуторі Миколаївка, у батька «Островский Іван Антонів» і матері Катерини.[6][5] У книзі 1929 року це акт № 2, складений 8 січня 1929 року в Хмільнянській сільраді.[6] У книзі 1928 року той самий запис стоїть останнім аркушем, № 50. Підписів завідувача ЗАГСу й реєстратора і печатки на ньому немає. Рік складення в шапці читається як 1928 з виправленою останньою цифрою, а рік народження 1929.[5]
Рожнятовських Леонард дві, і це різні дівчинки.[5][6] Перша народилася 10 червня 1928 року, записана 13 червня (книга 1928 року, аркуш 305); батько «Рожнятовскій Данило Федорович», 27 років, мати «Гінедра (?) Івановна», 25 років.[5] Друга народилася 29 серпня 1929 року, записана 2 вересня як № 24 (книга 1929 року, аркуш 187 зв.); мати «Рожнятовська Емілія (?) Яковлівна», графа батька порожня.[6]
Перший миколаївський рядок покажчика в книзі 1928 року, № 2 на аркуші 290, про «Питрина Іван», що народився 14 січня 1928 року й записаний 16 січня.[5] Батькові, «Питрина Данило Федосов», і матері, «Надежда», по 23 роки; це їхня перша дитина.[5] Назву хутора на аркуші частково закриває розрив паперу, видно лише «х. Ми».[5]
Хутір 1923 року
Книга 1923 року дає чотири народження, усі записані на хутір Николаевка.[1] Хлопчик «Эдуард» народився 19 листопада 1923 року й записаний 25 листопада; батько «Болеслав Иванович», мати двадцяти років, а прізвище читається по-різному: Гордыжений, Гордієнський, Гордиенский.[1] Три дівчинки: «Островская Антонина Ивановна» (народилася 25 листопада, записана 30 листопада), «Софія Антоновна» (народилася 14 грудня, записана 18 грудня) і «Анна Ивановна» (народилася 20 грудня, записана 25 грудня).[1] Покажчик пише прізвище Софії як «Сожнатовска», а на аркуші перша літера схожа на «Р», тобто Рожнятовська; прізвище Анни читається як Мочаровська або Можаровська.[1]
Шлюби 1926 року
У книзі шлюбів 1926 року сім миколаївських актів.[8] У двох наречений і наречена обоє з хутора: «Шатило Михайло Захаров» з «Шатило Олександра Павловна» і «Рожнятовский Михайло Ігнатов» з «Поляковска Павліна Казімірова».[11] Решта миколаївських наречених виходили за чоловіків із Києва, Бучі і Яблунівки. У сьомому акті з хутора наречений, «Луба Віктор Єварестов», а місце його нареченої, «Будкевіч Михайліна Антонова», покажчик записав як «нерозбірлево».[11]
Для пошуку. Хутір стоїть у покажчику і як «с. Миколаївка», і як «х. Миколаївка», а район у книзі 1930 року записано як «Макарівській».[8] Заголовки справ хутора не називають: книга 1923 року перелічує Андріївку, Леонівку, Маковище, Макарову Буду, Ситняки, Соснівку, Хмільне і Юровку, а чотири миколаївські акти лежать у ній на аркушах 252-261.[1] У книгах 1928 і 1930 років миколаївських дітей треба шукати в блоці сільради Хмільне.[5][7]
Більшість рядків відома лише за покажчиком: прізвище, імʼя, рік і аркуш. Хто були батьки решти дітей і від чого помирали решта людей у книгах смертей 1924 і 1926 років, можна дізнатися, лише відкривши аркуші справ, названі в таблиці вище.