Хустка на ярмарок у Гребінки: голод 1932-1933 років у Пінчуках
Мати взяла хустку й пішла на ярмарок у Гребінки, щоб продати її і купити щось поїсти[3]. Удома лишилися діти, і того дня девʼятирічний Дмитрик помер на печі: «Дмитрик лежав мертвий з відкритими очима»[3]. Так згадувала той рік Тетяна Дмитрівна Кузьменко з Пінчуків: «Мені було 12 років, коли був великий голодомор 1933 року»[3].
Першим у їхній сімʼї помер батько[3]. Після нього вдома лишилися братик Дмитрик девʼяти років і сестричка Марійка, якій було три. Того дня, коли помер Дмитрик, помер і сусід, Здоренко Тиміш, і їх поховали разом, в одній ямі. Незабаром Тетяна зайшла в хату й почала гукати сестричку: Марійка померла сидячи. Мати збила ящичок, і на тачці дівчинку відвезли на цвинтар, де її поховали «у великій спільній ямі»[3]. Сама Тетяна була сильно пухла й уже не могла ходити.
Цей спогад 1988 року записав краєзнавець М. П. Таран із селища Гребінки, а надрукувала його Національна книга памʼяті жертв Голодомору по Київській області[3][5].
Як прийшов голод
У серпні 1928 року в Пінчуках заснували ТСОЗ, товариство спільного обробітку землі, і вступило до нього 29 сімей; головою був І. М. Смоляр[4]. Наступного року на його базі створили перший колгосп «Серп і молот», а потім ще кілька колгоспів[4].
Як дійшло до голоду, нарис про село в книзі памʼяті, виданій 2008 року, каже коротко й без місяців. На виконання плану хлібозаготівель «відправили не лише фуражне зерно, а й посівне», а черга дійшла спочатку до одноосібників, а потім і до колгоспників[4]. «Після вилучення всіх продовольчих запасів прийшов голод»[4].
Імена
Книга памʼяті називає 293 встановлені імена жителів Пінчуків, що померли від голоду, і зауважує, що загиблих набагато більше[5]. Мартиролог укладено за свідченнями шести очевидців, яких 1988 року записав той самий М. П. Таран: «Василенко П.М. (1921 р.н.), Вітра Г.С. (1903 р.н.), Кузьменко Т.Д. (1921 р.н.), Лиховій Т.С. (1913 р.н.), Поштаренко Х.К. (1918 р.н.), Сломчинського Г.П. (1903 р.н.)»[5]. При більшості імен у переліку стоїть рік народження, а дати смерті не подано нікому[6].
Є в ньому й Здоренко Тиміш, без року[6]. Там же Дмитро Дмитрович Кузьменко 1924 року і Марія Дмитрівна Кузьменко 1920 року. Родин мартиролог не позначає, тож чи це сімʼя Тетяни, напевно сказати не можна. Дмитро Дмитрович збігається з її братом імʼям, по батькові й віком, а Марія 1920 року народження не трирічна Марійка зі спогаду.
На старому цвинтарі Пінчуків у памʼять про односельців, які померли голодною смертю, поставлено хрест жертвам голоду[5].
Для пошуку. Книги актів за 1932-1933 роки, які опис відносить до Васильківського району, лежать у Державному архіві Київської області, фонд Р-5634, опис 1. Пінчуків у заголовках цих справ немає. Справи з Пінчуками в заголовку стосуються 1922-1923 і 1935-1948 років[1]. Зміст книги смертей 1932 року має два рядки, Гребінки і 2-гу Марʼянівку, а книги смертей 1933 року для району в описі немає[2][1].