Розбори 35
Сторінка події каже, що встановлено. Розбір - звідки взялася хибна версія, де обірвалася виноска й чого встановити не вдалося.
Той самий письменник двічі в одному томі, і щоразу з іншого села
Ясногородка, Новосілки
Київський том Національної книги памʼяті називає Петра Сиченка уродженцем Ясногородки, а за вісімсот сторінок друкує його жителем Новосілок. Котра сторінка правдива, видно з його власного свідчення про голод.
Цитата з літопису є, а літопису під нею немає
Копилів
У картці села стоїть рік заснування 1392, а під ним - речення, що виглядає як витяг із літопису. Виноска під тим реченням веде в районну газету, і далі не веде нікуди.
У 1864-му чужа думка, у 1971-му - рік і князь
Небелиця
Похилевич 1864 року пише про давню волость обережно, як про чужу думку, і не називає ні року, ні князя. У довіднику 1971 року стоять і рік, і князь, а нового джерела між цими книжками не зʼявилося.
На тому самому камені 128 імен і 153
Небелиця
Про полеглих у цьому селі ходить пʼять чисел, і жодні два не рахують тих самих людей. Найдивніше дає сам памʼятник: на знімку одного року 128 позицій, на знімку іншого - півтори сотні.
Одна літера в назві, і бази цих форм не зводять
Небелиця
Офіційні довідники пишуть назву через «е», реєстр королівщин 1770 року й каталог річок - через «и». Кожна база знає лише одну з форм, і в тих самих томах під другою лежить те, чого за першою не видно.
Сто пʼятдесят кілометрів між назвою і підказкою до неї
Ситняки
Енциклопедія називає село, у якому 1792 року народився протоієрей, і в дужці підказує, як воно зветься сьогодні. Між тією назвою і тією підказкою півтораста кілометрів, і з самої статті не видно, котра з них веде до потрібного села.
У заголовку справи дві назви річки поспіль
Козичанка
Писар 1888 року називає ставок «на річці Дичці (Сивці)», академічний словник зводить під одне гасло пʼять назв цієї води, книжка про село розписує вісім струмків із власними іменами. «Каталог річок України» знає з усього цього одну назву.
Замковище в першому описі, городище в кожному наступному
Козичанка
Вал у полі справжній: його обходили 2001 року й фотографували 2024-го. А вік у нього в літературі гуляє від «часів Київської Русі» до IX-XIII століть, і найперший опис дати не дає взагалі.
Пʼятдесят років переписують речення без виноски
Козичанка
Одне речення про гайдамацький загін і спалену садибу йде від 1971 року через монографію до Вікіпедії, і під ним ніде немає джерела. Акти польсько-російського суду 1876 року ватажка знають добре - отже питання звужується до одного: чи стоїть у тому томі назва села.
Двічі лауреат у переказі, одна постанова в реєстрі
Козичанка
Радянський том називає селекціонера двічі лауреатом Державної премії СРСР, пізніші тексти - лауреатом Сталінської премії другого ступеня, ще одні додають премію РРФСР. Три назви однієї нагороди, і в кожної щось не сходиться з рештою.