Місток

Дослідницьке

селище, Білоцерківський район, Київська область

На військовій мапі XIX століття тут було поле. Воно лежало між Пологами й Гребінками, і через нього йшла дорога з Пологів на Гребінки; приблизно на кілометр довкола не стояло ні села, ні хутора, ні панської садиби.[1] 1949 року, за історією інституту, на машиновипробувальній станції, з якої виросло селище, працювало чотирнадцятеро людей: три інженери й одинадцять допоміжних робітників.[4] Вони випробовували сільськогосподарські машини. 1989 року тут жило 2458 людей.[10]

Як поле стало домом для двох з половиною тисяч? І чому імʼя в нього зʼявилося аж 1971 року?

Поле при дорозі на Гребінки

На заході від поля лежали Пологи з церквою, на північному сході Гребінки.[1]

Пологи мали власну церкву з початку XVIII століття, а до того їхні жителі належали до парафії в Гребінках. Деревʼяну церкву, яка стояла в Пологах 1864 року, збудували 1790-го.[2] 1864 року в селі жило 1142 православних і 163 католики.

1900 року Пологи належали спадкоємцям графа Владислава Владиславовича Браницького. У селі було 192 двори й 2188 жителів, церква й церковнопарафіяльна школа, 4 цегельні й 7 вітряків.[3] Землі в Пологах було 2742 десятини; десятина - стара міра, трохи більша за гектар. З неї 1214 десятин мали пани, а 1440 селяни, тож трохи менше половини землі села була панська.

Таким був світ довкола поля, коли на ньому ще ніхто не жив.

Чотирнадцятеро і сто машин

1948 року, за історією інституту, Рада Міністрів СРСР 11 червня ухвалила постанову, а в серпні міністр сільського господарства підписав наказ: утворити Українську зональну машиновипробувальну станцію.[4] Створили її на базі відділка господарства в Саливонках.

Машиновипробувальна станція перевіряла нові машини й радила, чи варто їх випускати. 1949 року на ній працювали ті самі чотирнадцятеро: три інженери й одинадцять допоміжних робітників.[4] За 1948-1950 роки на станції випробували 100 машин, і 12 із них рекомендували у виробництво, тобто радили їх випускати. За 1959-1976 роки станція випробувала вже 7188 машин і тракторів і рекомендувала 929.

Станцією в різні роки керували М. Д. Паламарчук, О. М. Чорноярський, Г. М. Кукта, В. М. Лях і С. Д. Ковтонюк.[4] Головним інженером на ній був Леонід Володимирович Погорілий.[5]

Два колгоспи стають відділками

1970 року, за нарисом про Гребінки, колгосп імені Димитрова в Гребінках став відділком № 1, а колгосп імені Свердлова відділком № 2 Української машиновипробувальної станції.[7]

Імʼя прийшло останнім

8 січня 1971 року указ Президії Верховної Ради УРСР дав назви кільком поселенням Київської області.[8] Серед них «поселенню Української державної машинодослідної станції „Союзтехніка“» у Васильківському районі указ дав імʼя село Дослідницьке.[8] Указ не заснував село, а назвав поселення, яке вже стояло при станції. 20 січня того самого року облвиконком рішенням № 30 вписав Дослідницьке до облікових даних як село Гребінківської селищної ради.

21 травня 1976 року, за історією інституту, станцію перетворили на Всесоюзний науково-дослідний інститут з випробування машин і обладнання для тваринництва і кормовиробництва.[4] Директором призначили Леоніда Погорілого, колишнього головного інженера станції.[5]

20 серпня 1984 року облвиконком рішенням № 323 відніс село Дослідницьке до селищ міського типу й утворив Дослідницьку селищну раду.[8] Відтоді в селища своя рада.

1988 року воно стояло окремо від Пологів, між ними й Гребінками, і жило в ньому близько 2,3 тисячі людей; у Пологах тоді жило близько 1,4 тисячі.[9] Перепис 1989 року нарахував у Дослідницькому 2458 людей: 1262 чоловіки й 1196 жінок.[10] Так поле, де 1949 року працювало чотирнадцятеро, стало селищем, більшим за старі Пологи.

Для пошуку. До 1971 року власної назви поселення не мало. З 1971 до 1984 року село належало до Гребінківської селищної ради, тож записи тих років шукати під Гребінками, а з 1984 року під Дослідницькою селищною радою.[8] У російськомовних документах воно пишеться «Дослидницкое».[10] Документи станції варто шукати за її назвами: Українська зональна машиновипробувальна станція, Українська державна машинодослідна станція «Союзтехніка».[4][8]

Правка до тексту

Лист піде на адресу правок разом із цитатою й посиланням на цю сторінку.

Докладніше про правки

Дякуємо