Газета переплутала два села - і через це ми знаємо, що сталося в Юрівці

3 вересня 2026 · Юрівка

Юрівка і Юрів стоять упритул у семи виданнях, і майже кожен, хто виписував із них, зливав два села в одне. Найдокладніший опис події 1906 року дійшов до нас саме тому: київська газета приписала погром не тому селу, і власник другого написав спростування.

Наприкінці травня 1906 року київська газета «Отголоски Жизни» надрукувала кореспонденцію «Разгромъ имѣнія»: у Юрівці Макарівської волості селяни від самого відкриття Думи чекали землі, не дочекалися, попросили поміщиків продати хоч по клаптю, дістали відмову - і 25 травня розгромили обидві економії до основи. На місце виїхали судові власті, вислано війська.

Землевласник Орест Соколовський прочитав це про себе. Його маєток називався Юрів, стояв у Макарівській волості, і нічого такого там не було. Він написав у «Кіевлянинъ» і вклав у лист усе, що знав про сусідів: «Въ моемъ имѣніи, въ с. Юровѣ, Кіевскаго у., погромовъ не было… Въ селѣ Юровкѣ, другой, Бышевской волости, дѣйствительно 23 мая было столкновеніе»^[1].

Далі він переказав, що саме сталося в тій, другій Юрівці: селяни не заплатили по таксі за потраву, вибили в квартирі прикажчика вікна, потрощили меблі й посуд, а назавтра вчинили те саме в хаті односельця, який купив у поміщика сорок десятин без згоди громади. Судові власті не виїздили, війська не посилали, бешкетників забрала поліція^[1].

Це найдокладніший опис події, який у нас є. Радянський довідник 1971 року вмістить її в одне речення про дві розгромлені економії, краєзнавча література повторить те речення, а число заарештованих і прізвища службовців маєтку знайдуться лише в газетній кореспонденції наступного року. Тобто про день, коли в Юрівці почалося те, що через рік скінчилося вбивством, ми знаємо з листа людини, яка мешкала в іншому селі й писала, щоб від цього села відхреститися.

Сім довідників ставлять їх поруч

Довідники ці села розрізняють - але ставлять їх упритул, а подекуди спотикаються й самі.

Похилевич 1864 року веде «Юровку» і «Юровъ» окремими гаслами покажчика, під сторінками 74 і 123; самих «Юровок» у тому покажчику дві - наша й бердичівська^[3]. У томі 1887 року до них додається третя, радомишльська: деревня на правому березі Мики, за дві версти від Кічкір і за пʼять від Ставків^[9]. Польський географічний словник друкує Jurówka і Jurów на одній сторінці одне під одним: у першого гміна Бишів і власна парафія, у другого гміна Макарів і парафія Ситняки^[4]. «Список населенных мест» 1900 року описує їх у різних волостях того самого повіту^[5]. Довідник 1947 року дає різні райони, різні сільради й різні номери^[6]. Рішення облвиконкому 1970 року ставить памʼятки двох сіл трьома рядками поспіль - 604, 605, 606^[2]. Районні «Нариси» кладуть нариси про них на один розворот, ліворуч і праворуч^[7]. Покажчик «Історії міст і сіл» розрізняє аж чотири обʼєкти в чотирьох рядках підряд^[8].

Помилка при цьому не завжди чекає читача. У гаслі про Юрівку стоїть чужа цифра - тисяча пʼятдесят шість десятин, яких у неї ніколи не було: стільки землі мав власник Юрова, і при укладанні двох сусідніх гасел вона переїхала не туди ^[4]. А хто виписує з таких сторінок поспіхом, зливає два села вже напевно.

Що це коштувало нам

Ми виписували з них теж. На сторінці сусідньої Козичанки від дня її створення трималося твердження, що географічний покажчик архіву проводить її церкву по «Юрівській волості». Ми перерахували той файл покажчика: слова «волость» у ньому немає жодного разу, і слова «Юрів» немає теж. Ці слова дописав редактор Вікіпедії, а ми взяли їх як архівний документ. Твердження знято, а відкрите питання, яке на ньому висіло, виявилося неіснуючим.

Юрівська волость при цьому справді існувала - тільки при іншій Юрівці, під самим Києвом, і волосне правління при ній стоїть у фондовому покажчику окремим номером. Наше село весь той час було в Бишівській.

Чим вони розрізняються насправді

Назва не розрізняє нічого, і район теж: обидва села побували в Макарівському. Працюють три ознаки, і кожна коштує один погляд.

Волость - найнадійніша з трьох, бо стоїть у самих документах: і в судовій замітці про юрівського селянина, і в листі Соколовського, і в списку 1900 року. Саме за нею й слід розводити ці два села, а не за назвою району, який мінявся в обох.