У кореспонденції погром, у листі - «погромовъ не было»
· Юрівка
Наприкінці травня 1906 року київська газета описала розгром двох економій у Юрівці Макарівської волості. Землевласник, чий маєток стояв у тій самій волості, надрукував у відповідь, що погромів у нього не було.
Наприкінці травня 1906 року київська газета «Отголоски Жизни» надрукувала кореспонденцію «Разгромъ имѣнія»: у Юрівці Макарівської волості селяни від самого відкриття Думи чекали землі, не дочекалися, попросили поміщиків продати хоч по клаптю, дістали відмову - і 25 травня розгромили обидві економії до основи. На місце виїхали судові власті, вислано війська.
Землевласник Орест Соколовський прочитав це про себе. Його маєток стояв у Макарівській волості, називався Юрів, і нічого такого там не було.
Сім довідників ставлять їх поруч
Юрівка і Юрів - два різні села, і видання їх розрізняють. Спотикається той, хто з видань виписує.
Похилевич 1864 року веде «Юровку» і «Юровъ» окремими гаслами покажчика, під сторінками 74 і 123; самих «Юровок» у тому покажчику дві - наша й бердичівська[3]. У томі 1887 року до них додається третя, радомишльська: деревня на правому березі Мики, за дві версти від Кічкір і за пʼять від Ставків[9]. Польський географічний словник друкує Jurówka і Jurów на одній сторінці одне під одним: у першого гміна Бишів і власна парафія, у другого гміна Макарів і парафія Ситняки[4]. «Список населенных мест» 1900 року описує їх у різних волостях того самого повіту[5]. Довідник 1947 року дає різні райони, різні сільради й різні номери[6]. Рішення облвиконкому 1970 року ставить памʼятки двох сіл трьома рядками поспіль - 604, 605, 606[2]. Покажчик «Історії міст і сіл» розрізняє аж чотири обʼєкти в чотирьох рядках підряд[8]. Районні «Нариси» кладуть нариси про них на один розворот, ліворуч і праворуч[7].
Сусідство гасел псує й самі гасла. У статті про Юрівку стоїть чужа цифра - тисяча пʼятдесят шість десятин, яких у неї ніколи не було: стільки землі мав власник Юрова, і при укладанні двох сусідніх гасел вона переїхала не туди[4].
«Погромовъ не было»
Соколовський написав у «Кіевлянинъ», у рубрику «Из писем в редакцию», і розвів обидва села першим-таки реченням: «Въ моемъ имѣніи, въ с. Юровѣ, Кіевскаго у., погромовъ не было… Въ селѣ Юровкѣ, другой, Бышевской волости, дѣйствительно 23 мая было столкновеніе»[1]. Село кореспонденція назвала правильно, волость - ні, і саме через цю зайву половину рядка лист і написано.
Далі в листі переказано, що сталося в тій, другій Юрівці: селяни не заплатили по таксі за потраву, вибили в квартирі прикажчика вікна, потрощили меблі й посуд, а назавтра вчинили те саме в хаті односельця, який купив у поміщика сорок десятин без згоди громади. Судові власті не виїздили, війська не посилали, бешкетників забрала поліція[1].
Докладніше за цей лист подію не описує ніхто. Радянський довідник 1971 року вмістить її в одне речення про дві розгромлені економії, краєзнавча література повторить те речення, а число заарештованих і прізвища службовців маєтку знайдуться лише в газетній кореспонденції наступного року. Про день, коли в Юрівці почалося те, що через рік скінчилося вбивством, докладно каже тільки чоловік, який мешкав в іншому селі й писав, щоб від цього села відхреститися.
Чим вони розрізняються насправді
Назва не розрізняє нічого, і район теж: обидва села побували в Макарівському. Працюють три ознаки, і кожна коштує один погляд.
| Ознака | Юрівка | Юрів |
|---|---|---|
| волость | Бишівська | Макарівська |
| парафія | власна, Різдва Богородиці | Ситняки |
| до пошти у Фасовій[4] | 22 версти | 4 версти |
Волость - найнадійніша з трьох, бо стоїть у самих документах: і в судовій замітці про юрівського селянина, і в листі Соколовського, і в списку 1900 року.
Але й волость буває приписана. Церкву сусідньої Козичанки проводять по «Юрівській волості» з посиланням на географічний покажчик архіву, а в тому покажчику слова «волость» немає жодного разу, і слова «Юрів» немає теж: обидва дописав редактор Вікіпедії. Волость із такою назвою справді існувала - тільки при іншій Юрівці, під самим Києвом, і волосне правління при ній стоїть у фондовому покажчику окремим номером. Юрівка, про яку тут мова, весь той час була в Бишівській.
Чого не встановлено
Розмір події в двох текстах різний. Кореспонденція пише про дві економії, розгромлені до основи, довідник 1971 року повторює те саме; у листі - вибиті вікна, потрощені меблі й посуд у квартирі прикажчика та в хаті односельця. Писав його сусід, якому важило показати, що розголос стосується не його округи, і міру розгрому в листі подано з того боку.
Розсудити цей рахунок газетами не вийде. А от розвести два села вийде завжди, і робиться це не за назвою й не за районом, а за волостю: у кожному документі, де волость стоїть поруч із назвою, село назване однозначно.