Малишок Корній Лукич
? - 1942, хлібороб
Помер 4 квітня 1942 року, вісімдесяти шести років. Заявив про смерть син - Малишок Яків Корнієвич.[1]
У графі про те, скільки років покійний прожив у цьому місці, стоїть 53 роки.[1] Тобто в Почепин він перебрався близько 1889-го, а народився десь-інде - село на той час іще молоде.
Графа заняття - «сільське господарство», місце роботи - «громадське господарство», тобто колгосп. Людині було вісімдесят шість, і колгосп у графі стоїть не тому, що вона працювала, а тому, що інших варіантів бланк не давав: одноосібників на 1942 рік уже не значилося.
Причина смерті записана як «по старості». Це формулювання окупаційного часу трапляється в цій книзі часто, і воно нічого не приховує: у квітні 1942-го реєстратор писав так само і про тих, хто помер від голоду, - різницю в цій книзі не видно.
На 1942 рік він був удівцем.
Чого ми не знаємо
Де народився - акт не каже, тільки що не тут. Коли й звідки прийшов - теж: «53 роки» це слова сина, а не запис із іншого документа.
Чи пережила війну родина, невідомо. Син Яків стоїть у бланку заявником, і це остання відома нам згадка про нього. Власного мартиролога Почепин у Національній книзі памʼяті не має - село йде під Наливайківською сільрадою.[2]